Українська Автокефальнa
Православна Церква в Діаспорі 


офіційний веб-сайт

 

 


Головна
Новини
Єпископат
Парафії
Історія

Фотогалерея
Відео
Ресурси
Контакти


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 
Храмове Свято у Везін Шалеті

Парафіяльне свято відбулося минулої неділі, 25 листопада, в Церкві Святого Андрія Первозванного, що у французькому місті Шалетт-Везін. Цей храм є найдавнішим з усіх українських православних церков у Західній Європі. Збудований він на кошти й силами українських іммігрантів у Франції у середині минулого століття й діє з 1955 року.

   

Святкова Літургія була гарною і незвичайною: українською та інтернаціональною водночас. Очолив її настоятель храму Отець Іларіон (Кайм), а співслужили з ним іще три священики: архімандрит Іов (Гетча) із сусідньої православної російської парафії, а також два священики з Німеччини: протоієрей Валентин (Смоктунович), настоятель Української православної парафії в Мюнхені та протоієрей Валентин (Гаврилюк), настоятель парафії в місті Новий Ульм. Співслужив протодиякон Олександр, також сусідньої православної російської парафії. Найбільш зворушила присутніх на службі парафіян та гостей своєю урочистістю остання частина молебень за Святого Андрія Первозванного, коли усі священники вийшли на середину храму. Звичайно, таке високе представництво надало події значного рівня. Але найголовніше  високою була якість молитви. Коли збираються такі священики й моляться разом- це надзвичайне відчуття. Хід служби супроводжував парафіяльний хор.

   

Говорячи про винятковість цієї події в житті парафії, треба почати з постаті отця Іларіона, який сам є особистість незвичайна. Найперше це те, що за своїм походженням він не має нічого спільного з Україною француз на сто відсотків. Дитинство о. Іларіона пройшло в місі Метц в кварталі, населеному українцями. Саме наші співвітчизники, як зізнався він сам , навчили його молитви. Затим з'явився інтерес до нашої культури й традицій. Українська громада побачила в молодому тоді читцеві нахили майбутнього священника й запропонували йому цей шлях. Так в українському павославному світі Франції з'явився український священик французького походження отець Іларіон. Звертає увагу й творчий підхід архимандрита до організації та проведення Святої Літургії. Він запросив священиків до участі в службі, кожному надав належне місце. І вони з готовністю відгукнулися й прибули чи то з другого кінця вулиці, як отець Іов, який служить нині в російській парафії Святої Трійці, чи з неблизької Німеччини, як два священика, обидва Валентини.

   


Після служби відбувся святковий обід, приготовлений силами парафіян.
Ця найбільша на початку свого існування українська православна парафія у Франції переживає нині нелегкі часи. Активних парафіян залишилося біля двох десятків. Діти колишніх наших іммігрантів асимілювалися у суспільстві, й лише невелика частка їх залишається вірною традиціям та заповітам батьків. Найбільше зусиль для збереження парафії та її функціонування докладає голова Сильвія Орлик. Вони із сестрою виросли в українській громаді й хоча народжені тут, душу мають українську. Сильвія поєднує професійну діяльність секретарки з громадсткими обов*язками, до яких ставиться з великою відповідальністю. В своїй роботі вона опирається на активістів, про яких говорить із вдячністю й згадує просто за іменами: Женя, Юрко, Тетяна, Сабіна. Люба, Славко...

Людмила Сергійчук



чит. також Історію Парафії

Коротка історія парафії у Везін-Шалеті. В 1924 р. прибули до Франції на заробітки українські емігранти, кол. вояки Армії УНР. Частина їх у наступному році оселилася в двох місцевостях Везін і Шалет, що становлять тепер вже одну громаду й знаходяться 120 км на південь від Парижу біля міста Монтаржі, в якому наші люди знайшли працю у фабриці ґуми. Як подає Є. Ба чинський у своїй брошурі Нарис історії парафії УАПЦ у Франції, перше українське православне Богослужения в Шалеті відправив о. П. Гречишкин 29 листопада 1905 року і згодом там упорядковано було похідну церкву та на пожертви вірних прибрано все необхідне для Богослужень. На початку 1926 р. в Щалеті організувався прекрасний церковний хор з 40 співаків під керівництвом досвідченого диригента п. Ковтана.
Перед другою світовою війною ця парафія, найбіль ша числом своїх членів у Франції, набула досить велику будівельну площу, на якій крім церкви передбачалося побудувати власний притулок для старших віком людей. На жаль, друга світова війна перешкодила здійсненню цього пляну і щойно частинно його зреалізовано після війни. На цей раз з ініціятиви бл. пам. Митрополита Полікарпа, який відвідав цю парафію 19 жовтня 1952 р., постановлено приступити до

будови церкви і розпочато збірку на цю ціль, яку успішно переводив вже покійний Ф. Марущак. Рівнож спричинився до реалізації будови церкви тодішній секретар Парафіяльної Ради, пізніше висвячений на священика, вже також покійний о. Є. Омельченко. Хоч число парафіян дуже зменшилося через упокоєння й виїзд до інших місцевостей, завдяки жертвенности тих, що залишилися, з яких багато самі працювали при будові, зокрема багато праці вложив п. С. Марущак, а керував будовою голова Будівельного комітету п. Д. Дулепа, в роках 1954-55. збудовано просторий храм. Перша Служба Божа в ньому відбулася на Великдень 1955 р., а 14 серпня тогож року освятив його Блаженніший Митрополит Ніканор. Згодом були ще збудовані на церкві три бані, які освячено 4 серпня 1958 р. Крім цього коштами й працею парафіян збудовано біля Церкви дім з залею, двома мешкальними кімнатами й кухнею.
 

 

 


 


2010-2011 УАПЦ в Діаспорі