Українська Автокефальнa
Православна Церква в Діаспорі 


офіційний веб-сайт

 

 


Головна
Новини
Єпископат
Парафії
Історія

Фотогалерея
Відео
Ресурси
Контакти


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Митрополит Полікарп (1875 1953)

Народжений 20 червня 1875р. в селі Зеленках, Канівського повіту на Київщині, в духовній родині (мирське ім`я Петро Димитро Сікорський), одержав духовну освіту в Уманській Духовні школі й Київській Духовноій семінарії, яку закінчив в 1898 році. Пізніше в роках 1906-1910 студіовав право на юридичному факултеті Київського Університету.

27 липня 1922 року прийняв чернечий постриг під ім`ям Полікарпа. Наступного дня був висвячений в ієродиякона, а 30 липня 1922р. в ієромонаха. З того часу впродовж майже 10 років проходив служіння як ігумен, а згодом як архімандрит на Українських землях.

На домагання православних  українців, що вимагали висвячення українського єпископа, 10 квітня 1932 архімандрит Полікарп був хіротонізований на Єпископа Луцького, вікарія Волинської Єпархії. Приступивши до єпископського служіння, покійний Владика почав українізовати Церкву, покликав комісії науковців для перекладу Богослужбових книжок, а служби Божі відправлав українською мовою.

Мрія Митрополита Полікарпа була щоб повстала незалежна Українська Православна Церква, сповниласьа вона в 1941 році, коли в нових


Митрополит Полікарп

змінених обставинах Блаженніший Діонісий, Митрополит Варшавский благословив відродження Української Православної Церкви та хіротонію нових українських єпископів.


Митрополит Полікарп в Соборі св. Тройці в м. Луцьк

В 1942 р. Митрополит Полікарп разом з Митрополитом Пинськім й Поділським Олександром почали висвячувати Єпископів (м. ін. Єпископа Ніканора-пізнійшого Митрополита УАПЦ та Єпископа Мстислава-пізнійшого Патріарха Київського).

З зайняттям українських земел большевиками в 1944р. українська православна ієрархія та духовенство на чолі з Митрополитом Полікарпом знайшлася на еміграції. Проте організація церковного життя УАПЦ стала можлива лише в 1945 р. після закінчення другої світової війни. На чужині Митрополит Полікарп дальше очольував УАПЦ аж до своєї несподіваної  смерти в 1953 р.

 

Постать Митрополита Полікарпа сталася історичною. Вона війшла в книгу буття нашої Церкви, як того її ієрарха, що з волі Божої, ставши Єпископом серед свого рідного українського народу в чвсі великих надій  його й сподівань, був завжди вірний Божим заповітам і ідеям свого народу. Його ім`я вписалося в історію Української Православної Церкви золотими буквами а пам`ять про Блаженнійшого Митрополита Полікарпа буде вічно жити в українському народі.

 

ВІЧНА ЙОМУ ПАМЯТЬ

 

 


 


2010 УАПЦ в Діаспорі